Дата утворення: 12 квітня 1973 року

Площа: 2,031 тис. кв. км., 7,3 % від території області

Відстані: від м. Вишгорода до м. Києва: залізницею 8 км, автошляхом 12 км.



 
Географічні дані: район розташований в зоні Полісся. По території району протікають річки Дніпро, Десна, Ірпінь, Здвиж. Найбільші: р. Дніпро, р. Десна

Кордони: Межує з Іванківським, Броварським, Бородянським, Києво-Святишинським районами, Чернігівською областю, містом Києвом.

Чисельність населення за станом на 01.01.2009 року – 71,9 тис. чоловік, що складає 4,1 % від населення Київської області, у тому числі сільське – 40,6 тис. чоло., міське – 31,3 тис. чол.

Коротка історична довідка

Місто Вишгород вперше згадується в літописах в «Повісті временних літ» у 946 році як резиденція княгині Ольги - Ольжин град. Місто певний час виконувало роль заміської резиденції київських князів. Тут у 1054 році помер Ярослав Мудрий. У Вишгороді сини Ярослава уклали загальноруський юридичний кодекс, так звану «Правду Ярославовичів». Древній Вишгород збудовано на 120-гектарному узвишші Дніпровського правобережжя, що являє собою таке укріплення, якого не було в усьому Подніпров'ї. Зі сходу це узвишшя захищали наддніпрянські кручі, окремі виступи яких місцеві жителі називали горами, та Дніпро, що протікав тоді біля самого міста. З півночі до заходу узвишшя опоясували Північна та Західна яруги, що починались з верхнього грязьового болота, а з півдня — болото торф'яне, яке з великими розривами простягалося аж туди, де тепер починається Київський Поділ. Згідно з переказами та старовинними піснями, перше поселення тут збудував на Зуб-горі виходець із Старосілля Зуб. Та розвитку містечко Зуба не набуло, бо ж тому не дозволяла вибрана місцевість. Подальше розростання Вишгорода починається з заселення Сель-гори. Спочатку тут виникає невеличке місто, площею всього 1,5 га. Навкруг нього будується так званий Верхній, або Старий вал завдовжки 500 м. Згодом на схід та південь від укріплення забудовується посад, а укріплена частина перетворюється в цитадель і дістає назву двору Владики, а згодом Княж-двору. Для попередження міста про небезпеку встановлюється п'ять сторожових башт: одна на так званому Балитані Сель-гори, друга — на виступі Люб-гори, а ще три інших — на штучних пагорбах — Надрів'я, Острожище і Безіменний. Місто росло, вже ставало тісно міській знаті та дружині на території Княж-двору, і тому до нього приєднуються з півдня — Боярка, із заходу — поселення Гості, зі сходу — Старшина, загальна площа яких становила 1,5 га. Старшина і поселення Гості за традицією укріплюються валами завдовжки 100 і 250 м. Із двох сторін багатої Боярки виростають стіни завдовжки 150 і 130 м. Вони сходяться під гострим кутом саме там, де насипано штучний пагорб. Щоб краще цей пагорб захистити, сторожову башту, ма-буть, зносять, або ж добудовують, створюючи тим самим укріплення, яке, очевидно, за своєю формою називають Острогом (звідси назва пагорба Острожище). Все це будується з цегли, виробництво якої було налагоджено у Вишгороді. Разом із кварталами міської знаті росте й посад. У північній, найбільш неприступній для ворога частині Старого посаду, селилася в основному реміснича «аристократія»: ливарники, крицеделі, латники, шоломники, мідники, златники. Південну частину посаду займала реміснича біднота: кровельники, кладники, каменярі, цегельники, пічники, гончарі, древоделі, бондарі, ткалі, в'язальники, теслі. Спочатку ця частина посаду майже не була знищена, та згодом тут прокопали рів завдовжки 200м, який ми називаємо нині південним, і побудували 250 м валу. Водночас була укріплена 100-метровим валом і Вип'ять, яка приймала на себе перші удари нападників, а також і Замковище. Тут не вдалося виявити ніяких слідів. Це була перша черга забудови древнього Вишгорода (300 м валів, викладено 280 м міських мурів, викопано 200-метровий рів, встановлено п'ять сторожових башт). Друга черга забудови Вишгорода почалася зі створення Середнього валу. Він мав довжину 800 м і повинен був захищати місто з півночі, заходу та південного заходу. Цей вал починався від верхнього, огинав так звану Вічну землю, закінчувався біля поселення Гості. На Вічній землі заборонялося орати, сіяти, будувати, насаджувати. Мабуть, на цій відкритій площі колись збиралося народне віче. А вже в наш час люди почали тут копати могили та й перетворили Вічну землю в кладовище. Сьогодні у Вишгороді воно займає майже всю центральну частину забудованої сільськими хатами місцевості. Вал навколо Вічної землі зберігся. А Нижній вал, що захищав новий посад і мав довжину теж 800 м, як і середній, не витримав руйнівних сил природи: до нас дійшли лише окремі його частки.

У 11-13 століттях Вишгород був центром удільного князівства, важливим стратегічним пунктом, що захищав Київ з півночі від нападів половців.

У 1240 році Вишгород був зруйнований монголо-татарами, а потім - військом Кримського хана Менглі-Гірея у 1482 році. Потім місто було зруйнова-не у 1662 році.

Наприкінці 17 століття м. Вишгород в документах згадується як село, що належало Межигірському монастирю.

Вишгородський район було утворено 12 квітня 1973 року з центром в м. Вишгород. До складу району увійшли землі Києво-Святошинського та Іванківського районів Київської області.

Великий імпульс соціально-економічному розвитку м. Вишгорода дало будівництво Київської ГЕС та ГАЕС, яка дала перши й струм в грудні 1964 року.